Ми не знали тоді, що дарма
Один в одного час відбирали.
Нам приносила спеку зима,
І у тиші ми чули цимбали.

Я рожеві вдягла окуляри
І комфортно жила й не тужила.
Сильно діяли твої чари,
Відбираючи мої крила.

І здавалося, що назавжди!
Безкінечна любов і доля!
Та, немов на піску сліди,
Змило швидко реальності море.

Якось тихо, без драми і лиха,
Відкололась твоя половина.
Той, без кого вчора не дихав,
На сьогодні чужа людина.

Той, кого я винити буду,
Той, хто бачить вину за мною,
Дуже чемно, поважно, без бруду
Повернувся до мене спиною.

Я хотіла любов, як в кіно.
Тільки фільм вийшов в жанрі драми.
І мені тепер все одно
На любов, що була між нами.

Не полічиш на серці ран.
На весіллі музики не грали.
Я не стала твоєю Ніхан,
Ти не будеш моїм Кемалем.

... Читать дальше »

Сьогодні вітер, дощ, гроза і шквали
Залишили всіх нас без інтернету.
Була малою, часто так бувало.
Моє дитинство безтурботне, де ти?

Ми грали у квадрат і у Панаса...
І темряви боялись зовсім трошки.
Там тістечка робила мама наша,
Щовечора наш тато брав гармошку.

Згадалося субже і вибивний,
І печена картопля на городі.
Ти їв її замурзаний такий,
Але в душі чистесенький та й годі.

Коли бабуся напече млинців
І молока домашнього у чарку,
Коли дідусь у балці сотворив
Під прапором пікнік. Ми їли шкварки!

Ми у ставок заходили тихенько,
Але дідусь жартуючи завжди,
Нам камури кидав до нас близенько!
Був вереск від холодної води!

Немає світла. Темно. Посміхаюсь. 
Бо в спогадах світліше, ніж у день.
В той час я дуже часто повертаюсь, 
З сестрою там співаємо пісень.

Сьогодні ми співаємо так само.
Сестра моя навчилась випікати ... Читать дальше »