Вірш «Я думала» про кожного з нас

(те, що ми собі придумали, не є істиною)

Я думала, що кохає.
Він зрадив і не моргнув.
Я думала, що питає,
Та відповіді не чув.

Я думала, той нудний!
Ні, змусив мене сміятись!
Про цього - що він святий,
А він так зумів прикидатись.

Я думала, вона вперта,
Та ми віднайшли компроміс.
Здалося мені, що відверта, 
Та мала мільйон таємниць.

Я думала, чесність в ньому...
Брехня проросла на ній.
Я не довіряла чужому, 
А він йшов за мене у бій.

Я думала, розумом бідний.
Він цінну дає пораду.
Я думала, що він рідний,
А він нападає ззаду.

Я думала... По-другому
Все ж ясність приносе час.
Не ваша, моя вина в тому,
Що думала інше про вас.

Світлана Фоменко, 2019 рік