Випробування в нашої країни -
Усі ми сидимо на карантині.
Задуматися маємо всі ми
І вийти з нього іншими людьми.

Людьми, що вдячні справжнім лікарям
За допомогу надану всім нам.
Людьми, для яких старість у пошані.
Колись старими будемо й ми з вами.

І вчителів навчимось поважати.
Без них граніт нам неможливо взяти.
І тих, хто в карантин для нас працює!
Завдяки вам життя функціонує!

І нехай знову швидко ввійде в моду
Любити й берегти нашу природу.
До всіх людей відноситись з любов'ю.
І знать, найголовніше - це здоров'я.

Свідомим та відповідальним бути
Та дуже-дуже часто мити руки.
А чим у карантин себе зайняти,
Вам може молодь Вільного сказати.

Знайте, жінки та чоловіки,
Дуже корисно читати книжки.
Ще можна дитинство своє згадати,
Та з рідними в ігри настільні пограти.

Є фотоапарат? Фотографуй!
Ти через об’єктив ... Читать дальше »

В тебе не будуть вірити,
Бо де їм ту віру взяти?
Вони ж не можуть приміряти
Долю твою і мати
Ті сили, що є у тебе,
Бо так загартовує доля.
Це вони звикли плакати,
Ти ж смієшся від болю!
Ти зовсім не вмієш жалітися,
Бо справжнім бійцям це не личить.
Від тебе можна зігрітися...
І на твоєму обличчі
Сонце виблискує ясно!
Знаєш, я думаю часто:
Випробування даються
Людям таким, як ти,
Бо в інших не вистачить духу
Гідно цей шлях пройти!
В молитві поміч шукай,
Коли душі стане гірше.
Для тебе моя рука
І тільки для тебе цей вірш!

Світлана Фоменко, 2020 рік

Не треба мене боятися, бійся Бога!
Виправдання твої тепер ні до чого!
Я ніколи людей не ділю на класи та ранги.
Не мене боятися треба, а бумеранга.

І нехай тебе не страшать мої довгі промови.
Страх тоді ти відчуєш, коли я не вимовлю й слова.
Звинуватиш мене у гріхах, що не роблені мною...
Гріх брехні після цього залишиться за тобою.

Можна вичеркнути без жалю наше знайомство.
Ти сьогодні не гідна навіть моєї помсти!
За думки твої доля тебе у безодню гребе.
Та нічого не бійся. Бійся тільки себе!

... Читать дальше »