В тебе не будуть вірити,
Бо де їм ту віру взяти?
Вони ж не можуть приміряти
Долю твою і мати
Ті сили, що є у тебе,
Бо так загартовує доля.
Це вони звикли плакати,
Ти ж смієшся від болю!
Ти зовсім не вмієш жалітися,
Бо справжнім бійцям це не личить.
Від тебе можна зігрітися...
І на твоєму обличчі
Сонце виблискує ясно!
Знаєш, я думаю часто:
Випробування даються
Людям таким, як ти,
Бо в інших не вистачить духу
Гідно цей шлях пройти!
В молитві поміч шукай,
Коли душі стане гірше.
Для тебе моя рука
І тільки для тебе цей вірш!