Його слово до нас дійшло,

Його міць і його культура.

В його римах життя розцвіло,

Наш земляк – Володимир Сосюра.

Все, що бачив в своєму житті,

І кохання, й події фатальні,

Він усе залишав на листі.

Все це в наші часи актуально.

Про любов до своєї країни,

Боротьбу за її свободу,

Закликає: «Любіть Україну!»

Слово генія – для народу.

Вірний син великого Донбасу,

Що послання писав землякам.

Вже минуло немало часу,

Ці слова так потрібні нам.

А любов… Може так писати

Тільки той, хто її відчував.

Без зупину читати, читати,

Наче в душу мою зазирав.

Ніби хоче нас, юних, навчити,

Сиву мудрість свою передати,

Щоб у щасті могли ми жити

Та натхненно вірші читати.

Він був часткою Батьківщини,

Він і зараз лишається нею.

Вічне слово стійкої людини,

Що писала самою душею.

Він залишив по собі життя

В своїх творах, пішовши в сон.

Наша молодь Сосюру чита

І пишається земляком.

Світлана Фоменко, 2018 рік